#РодинніІсторіїВійни #Пам_ятаємоПеремагаємо
До Дня пам’яті та примирення 8 травня та до 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Український інститут національної пам’яті розпочав всеукраїнську безстрокову акцію «Родинні історії війни».
Учениця 10 класу Буківського НВК Морофіянець Вікторія активно долучилися до акції та підготувала історичний проєкт "Історія моєї родини",де розповіла про свого прадідуся - героя.
Мій прадід Собчук Михайло Іванович народився 20 вересня 1924 року у селі Малі Єрчики Сквирського району Київської області.Закінчив Малоєрчиківську семирічну школу.Був членом КПРС. В 1941р. за наказом військового комісаріату було мобілізовано усіх чоловіків села до лав радянської армії. У 1941-1943рр. прадідусь був членом Малоєрчиківської підпільної бойової групи, а згодом потрапив до лав Першого Українського фронту, служив у 66-ій гвардійській дивізії.Брав активну участь у партизанській діяльності у складі Сквирського партизанського загону.Приймав участь у боях проти німецько-фашистських загарбників. Під час одного з боїв отримав вогнепальне поранення. Після госпіталю одразу повернувся на фронт. У 1943р. брав участь у форсуванні Дніпра. Переплив через усе Дніпро, пливучи із пораненим товаришем та односельчанином Іваном Смульським, і щоб той не загинув, віддав свій одяг пораненому побратиму. З фронту повернувся у 1946р., побувавши у Берліні. Після повернення був нагороджений медаллю "За відвагу".Працював у колгоспі, відбудовуючи село після війни. У 1948 році одружився з Євою Миколаївною - моєю прабабусею.
В 1950 році народилася перша донька. Потім один за одним з’явилося ще п'ятеро дітей. До кінця життя мій прадідусь Михайло Іванович був відданий роботі та сім’ї.
Зараз Єва Миколаївна - найстарша жителька села М. Єрчики, їй 92 роки!